БЕЗРЕБРИЙ, А, Е.
Безребрий, а, е. Не имѣющій реберъ. Шейк. Безкосте, безребре, хоч яке море перепливе. (Заг. пьявка). Ном. стр. 293, № 98.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 45.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БЕЗРИБ’Я, Б’Я, →← БЕЗРАХУБНИЙ, А, Е.